"Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних...  Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості".

Повість минулих літ

 У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і   авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та   авторів. Головна мета свята – привернути увагу державних органів і читачів до книг як   джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння   краси і творчих досягнень людини. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття,   це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі.

ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Причиною вибору саме цієї дати послужило те, що багато відомих письменників народились або померли 23 квітня. Наприклад, М. Сервантес, В. Шекспір, Л. Вега, М. Дрюон, М. Валеджо, В. Набоков… Сьогодні Всесвітній день книги святкують у 190 країнах світу.

Символічно день 23 квітня також був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де у День Святого Георга дарували троянду за кожну куплену книжку (троянди символізують кров, пролиту Георгієм - покровителем Каталонії - у битві з драконом). Цього дня також прийнято було дарувати книгу близьким людям, тим, кого любиш. 

Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості. Книга відіграє провідну роль у духовному розвитку кожного народу, поєднує цілі покоління людей.

Не випадково народ створив про книгу стільки прислів'їв:

Книга вчить, як на світі жить.

Хто багато читає, той багато знає.

Читання — ось краще навчання.

Книга допоможе в труді — виручить в біді.

З книгою подружишся — розуму наберешся.

Книга — твій друг, без неї, як без рук. 

Щодо авторського права - це один із засобів охорони інтелектуальної власності людини, набір прав, наданих авторам оригінальних творів. Інтелектуальна власність охоплює всі творіння людського розуму. Великий Мікеланджело писав: «Людина малює головою, а не руками». Авторське право захищає не ідеї або факти, а спосіб їх вираження: письмові, музичні, живописні, драматичні, хореографічні твори, фільми та мультимедійні продукти, комп'ютерні програми. Знаком того, що той чи інший оригінальний твір охороняється авторським правом, служить символ ©. За ним, зазвичай, вказується ім'я власника авторського права та рік створення твору. 

Першим нормативним актом авторського права вважається «Статут королеви Анни», 23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права прийнятий в Англії у 1709 році. А в 1967 р. в Стокгольмі була підписана Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності - спеціалізованої агенції Організації Об'єднаних Націй.  Її мета - розвиток збалансованої та загальнодоступної міжнародної системи охорони інтелектуальної власності. З прийняттям Верховною Радою України Закону № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року у нашій країні було створено авторське правове поле, яке весь час удосконалюється і стає ближчим до міжнародних норм.

З 2001 року з ініціативи мадридських книговидавців ЮНЕСКО проводить щорічний відбір Світової столиці книги. У відбірковий комітет входять представники ЮНЕСКО та трьох міжнародних професійних книговидавничих організацій - Міжнародного союзу видавців, Міжнародної федерації книгопродавців та Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ.

Звання Світової столиці книги присвоюється строком на один рік і набирає чинності 23 квітня, в день святкування Всесвітнього дня книги та авторського права . Присвоєння цього звання є свідченням співпраці між основними партнерами у книговидавничій справі , бажання міст сприяти розвитку книговидавничої справи і читання.

Світовими столицями книги ставали міста: Мадрид (Іспанія, 2001), Олександрія (Єгипет, 2002), Нью-Делі (Індія, 2003), Антверпен (Бельгія, 2004), Монреаль (Канада, 2005), Турин (Італія, 2006), Богота (Колумбія, 2007), Амстердам (Нідерланди, 2008), Бейрут (Ліван, 2009), Любляна (Словенія, 2010), Буенос-Айрес (Аргентина, 2011), Єреван (Вірменія, 2012), Бангкок (Таїланд, 2013), Порт-Харкорт (Нігерія, 2014). 

Титул Світової столиці книги - 2015 ЮНЕСКО присвоїла місту Інчхон (Південна Корея). Організація оцінила високий рівень програми південнокорейського міста з популяризації культури читання серед молоді та вразливих груп населення.

 І наостанок, настанова від К. Паустовського: "Читайте! Читайте! Читайте! Читайте не поспішаючи, щоб не втратити жодної краплі коштовного змісту книги. Читайте! Нехай не буде жодного дня, коли б ви не прочитали хоча б однієї сторінки з нової книги!”