Четвер, 21.09.2017, 13:06
Вітаю Вас Гість | RSS

Старосанжарська ЗОШ імені Оксани Мешко

Гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія
Форма входу
Категорії розділу

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Інформаційний матеріал з метою профілактики туберкульозу

Інформаційний матеріал з метою профілактики туберкульозу

ТУБЕРКУЛЬОЗ

Захворювання на туберкульоз відоме з давніх часів. Збудник туберкульозу був відкритий Робертом Кохом у 1882 році. До 40-х років ХХ століття лікарських препаратів для лікування хворих на туберкульоз не існувало. З відкриттям у 1943 році стрептоміцину люди отримали можливість вилікуватись від цієї хвороби і смертність від неї почала різко зменшуватись.

На початку 1960-х років склалось уявлення, що епідемія туберкульозу вже подолана. Але оптимістичні прогнози з цього приводу не виправдалися. Починаючи з середини 1980-х років захворюваність на туберкульоз знову почала зростати.

На сьогодні туберкульоз є однією з найбільш поширених хвороб у світі. Згідно оцінок ВООЗ щорічно у світі на туберкульоз захворюють від 7 до 8 мільйонів людей і 2 млн. вмирають від нього. Приблизно ще 3 млн. людей вмирають від туберкульозу у випадку поєднання його із СНІДом. Туберкульоз у всьому світі є основною причиною смерті людей віком від 5 років. Кожного року майже 1% населення світу інфікується збудником туберкульозу.

У Європі щорічно виявляється біля 350000 випадків туберкульозу. Необхідно відмітити, що серед країн Європи Україна і Росія знаходяться на першому місці за показниками смертності від туберкульозу. У 2000 році в Україні захворіло на туберкульоз 29753 чоловік, з них 790 дітей, померло від туберкульозу 10992 хворих.

Збудник туберкульозу – мікобактерія, або паличка Коха, доволі стійка у зовнішньому середовищі. Але пряме сонячне світло вбиває мікобактерії протягом декількох хвилин, а розсіяне – через декілька днів. Пастеризація молока протягом 30 хвилин при 85˚С повністю знешкоджує мікобактерії. Збудник туберкульозу стійкий до дії кислот, лугів та спирту та гине під дією 0,5% розчину активованого хлораміну.

Джерелом інфекції є хворі на туберкульоз люди, тварини та птахи. Найбільш епідемічно небезпечними є хворі на туберкульоз легень з масивним бактеріовиділенням. Зараження відбувається повітряно-пиловим, повітряно-крапельним, а також аліментарним шляхом – через їжу, посуд та побутові речі.

Туберкульозні палички проникають в організм людини переважно через верхні дихальні шляхи і можуть уражати будь-які органи та тканини, але найчастіше локалізуються у верхівках легень, нирках, центральній нервовій системі та кістках.

Хворі на туберкульоз дуже часто не пред’являють скарг і вважають себе здоровими при тому, що в більшій чи меншій мірі має місце інтоксикаційний синдром. Серед проявів цього синдрому можна вказати на слабкість, підвищену стомлюваність, порушення сну, погіршення апетиту, схуднення, підвищення температури тіла, пітливість. Окрім проявів інтоксикаційного синдрому, який має місце при будь-якій локалізації туберкульозного процесу, є інші, місцеві, прояви захворювання.

Профілактика туберкульозу складається із специфічної профілактики (щеплення та ревакцинація), хіміопрофілактики, санітарної та соціальної профілактики.

Ефективним методом специфічної профілактики туберкульозу є щеплення та ревакцинація. З цією метою застосовується вакцина, яка виготовлена з живих мікобактерій вакцинного штаму БЦЖ-1.

Первинну вакцинацію здійснюють здоровим новонародженим на 3-5 день життя. Дітей, не вакцинованих одразу після народження, щеплять вакциною БЦЖ-М через 1-6 місяців після одужання. Дітям у віці 3 місяців і старше попередньо проводять пробу Манту.

Перша ревакцинація виконується у 7-річному віці, друга – у 14 років. Ревакцинації підлягають діти з негативною реакцією Манту.

Хіміопрофілактика призначається здоровим людям, у яких є підвищений ризик зараження і виникнення захворювання на туберкульоз. Її попереджувальна дія розпочинається через декілька годин після вживання антимікобактеріального препарату.

Санітарна профілактика включає в себе проведення поточної і заключної дезінфекції, ізоляцію дітей від бактеріовиділювачів, регулярне обстеження контактних (осіб, які контактують з хворим на туберкульоз і оточуючими його предметами), проведення їм хіміопрофілактики, санітарно-гігієнічне виховання хворих і членів їх родини, покращення житлово-побутових умов, інтенсивне лікування хворих.

Соціальна профілактика спрямована на поліпшення матеріально-побутових умов всього населення, підвищення його культурного рівня.

З метою суцільного обстеження населення на туберкульоз в лікувально-профілактичних закладах використовується три основних метода:

1.      Туберкулінодіагностика – для профоглядів дитячого населення

2.      Флюороогляди – для профілактичних оглядів дорослого населення

3.      Мікроскопічне дослідження харкотиння – для виявлення туберкульозу у хворих із симптомами, підозрілими на туберкульоз.

Основу туберкулінодіагностики складають туберкулінові проби (проби Манту), які є єдиним методом виявлення інфікованості до розвитку захворювання туберкульозом.

Флюорографія проводиться з метою своєчасного (доклінічного) виявлення хворих на туберкульоз, онкологічні та неспецифічні захворювання легень, плеври та межистіння.

Результат рентгенівського знімка не може бути підтвердженням діагнозу туберкульозу у людини, тому що при деяких захворюваннях виявляються зміни на рентгенограмах, що схожі на зміни при туберкульозі.

Підтвердженням діагнозу є тільки позитивна бактеріологічна проба, де знаходять мікобактерії туберкульозу.

ТУБЕРКУЛЬОЗ ВИЛІКОВНИЙ!

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу, так звана паличка Коха. Вона надзвичайно стійка до впливу зовнішніх факторів (може зберігати життєдіяльність  при температурі -200ºС та витримує нагрівання до +85ºС, при -20ºС зберігає життєдіяльність протягом 7 років!). Але ультрафіолетові промені вбивають паличку Коха через 2-3 хвилини.

Найчастіше зараження туберкульозом проходить повітряно-крапельним шляхом. Хворий з так званою «відкритою» формою туберкульозу при кашлі, чханні, розмові виділяє велику кількість мікобактерій, які в переповненому, погано провітрюваному приміщенні довго зберігають свою активність. Тому інфікування можливе в громадських місцях (магазини, кінотеатри, кафе…). Не всі інфіковані хворіють. Найчастіше хвороба розвивається у людини тоді, коли у неї знижений імунітет. Так, ризик інфікування туберкульозом вищий у тих людей, які зловживають алкоголем, наркотиками, не мають постійного місця проживання, а також люди з хронічними захворюваннями. На жаль, в Україні захворюваність на туберкульоз з початку 90-х років зросла майже вдвічі.

Але треба знати, що туберкульозом може захворіти кожен!

Спочатку туберкульоз протікає непомітно, але якщо у Вас: погане самопочуття більше 2-3-х тижнів; кашель і підвищена температура тіла; втома і поганий апетит – Негайно звертайтеся до лікаря!

Обстеження триває недовго, безболісне та безпечне. Лікування туберкульозу це довготривалий процес і має проводитися під наглядом спеціаліста. Але якщо лікування розпочати на ранніх стадіях захворювання, воно менш тривале та ефективніше. Тому чим швидше Ви обстежитесь та розпочнете лікування, тим швидше одужаєте!

Зверніть увагулікування туберкульозу в Україні повністю безкоштовне!

 

Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких! І пам’ятайте, що найкраще лікування – це профілактика. Не нехтуйте щорічними профілактичними медоглядами. Приділіть собі трішки уваги і знайдіть  час відвідати Вашого сімейного лікаря!

/informacijnij_material_z_metoju_profilaktiki_tuber.docx

 
Категорія: Мої статті | Додав: larisanika (13.03.2014)
Переглядів: 346 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 2
Користувачів: 1
oksana

Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz